Головна » Активний відпочинок » Пішохідні маршрути Центральними Горганами » «Вода і каміння Карпат» – багатоденний маршрут

«Вода і каміння Карпат» – багатоденний маршрут

 За матеріалами книги «Західна Україна. Відпочивай активно! (Путівник)» – Х.: АССА, 2011.

Автор маршруту:  Юрій Зеленюк – член федерації спортивного туризму Запорізької області

с. Синевирська Поляна – оз. Синевир - р. Слобода -г. Верх Чорної Річки (1269 м) – кілометровий стовпчик №2 -г. Попадя (1740,6 м) – р. Петрос – с. Осмолода

Довжина маршруту: 54  км

Тривалість: 3-4 дні

Сезонність: червень – жовтень

 

День 1. с. Синевирська Поляна - оз. Синевир – р. Слобода.

Відстань – 10  км, час ходи – Згод. 50 хв.

Початковою точкою маршруту є с.Синевирська Поляна. Від зупинки автобуса рухаємося фунтовою дорогою до повороту на оз. Синевір. Шлях до повороту забирає годину.

Дорога до самого озера за часом триває ще близько 35 хв. За півгодини, не поспішаючи, обходимо все озеро, захоплюємося масивною дерев’яною скульптурною композицією сотнями маленьких жабенят у воді.

Повертаємося на трасу та продовжуємо шлях до с. Слобода. Через 1,5 км доходимо до злиття р. Слобода та р. Червоний Звор. Пройшовши по дорозі нагору Слободою приблизно 1,5 км від місця злиття, на лівому березі можна виявити непогану місцину зупинитися. Поруч є струмок із чистою водою. Тут можна стати на ночівлю.

 

День 2. р. Слобода – г. Верх Чорної Річки (1269  м)- кілометровий стовпчик № 2. Відстань -19  км, час ходи – 7 год.

Від зупинки до с. Слобода, у якому на околиці є невелика гребля, година шляху. Не доходячи 50  м до греблі, там, де праворуч у річку впадає струмок, переходимо на лівий берег містком. У цьому місці треба набрати воду: до зупинки у верхів’ях Чорної Річки її не буде. Підйом розпадком уздовж правого берега струмка забирає 30 хв. Виходимо на рівну місцевість, порослу молодим ялиновим лісом з малиною, дорога йде вправо, чергуючись спусками та підйомами, і через 25 хв. натрапляємо на «воронню» (огороджена галявина серед лісу, де косять трави). Від «воронні» спускатися в темний ліс до 10 хв., і потім підніматися до другої «воронні». Уздовж дороги ліворуч є струмок, можна набрати води; можна зупинитися. Піднімаємося через «воронню», входимо до лісу. Відкривається панорама з чотирма вершинами.

Піднімаємося 5-10 хв. і виходимо на кордон, уліво йде дорога на північ, уздовж якої можна побачити лежачі стовпчики, натрапляємо на стовпчик №18.

Біля цього стовпчику №18 ледве вловно вправо стелиться стежина на південь – південний схід до галявини, де буде стовп №17/4, і далі виводить до стовпчика № 17.

Від стовпчика №17 іде двокілометровий підйом, що виводить на вершину, де була кошара, від якої 1,5  км шляху полониною з молодим лісом, і буде стовпчик № 13. Наліво до кілометрового стовпчика 12/4 протягом 600 м є перемичка, з якої відкривається вид на г. Попадя, видніються поля кам’яних осипів. Це і є верхів’я Чорної Річки, тут багато джерел і кошара. Стати можна в кошарі або біля стовпа №12/4;  якщо дозволяє  час, треба йти до стовпа № 10 або ще далі, до стовпа № 2/4, де є місце для табору й вода.

У верхів’ях Чорної Річки, від кілометрового стовпчика №12/4 іде спуск, що змінюється на підйом до стовпчика № 10. Тут раніше була кошара, є вода, на спуску чудове місце зупинитися. Далі піднімаємося до стовпчика №8/6, де є галявина з молодим лісом, дорога веде вправо, стежина дуже погано помітна, піднімається вздовж правого краю галявини. Вони знову з’єднуються край лісу, де виходимо на стежку, якою треба йти вліво, до кілометрового стовпа №8/2. Щоб не втрачати часу, 400 м краєм галявини можна йти без стежки, головне, що її Ви підітнете на вершинці.

Рухаємося на одному рівні. Ліс молодий, імовірно, що тут був вируб, багато повалених дерев. Темп ходи дуже повільний. Так до кілометрового стовпа №5/6 стежка йде краєм хребта на спуск, відкривається сідловина з молодим лісом, багато квітів, іти легко до кілометрового стовпа № 3/7. Від нього починається підйом, дуже великі завали дерев на відкритих просторах. Підйом проходить ялиновим лісом і виводить до стовпчика №2/4, де є місце для табору, вогнища, дороговказ до води (300 м). Неподалік багато кущів чорниці. Цю ділянку шляху можна подолати за 50хв. і зайти до ландшафтного заказника «Грофа».

 

День 3. Кілометровий стовпчик №2 -г.Попадя -р.Петрос – с.Осмолода.

Відстань – 25 км, час ходи - 6 год.

До вершини Попаді 1год. 10 хв. складного шляху, тому, плануючи маршрут, треба враховувати умови, час і погоду. Ставити табір варто перед вершиною. На наступній ділянці за три години шляху добрих місць для зупинки немає взагалі. До стовпчика № 2/2 від табору робимо середньої крутості підйом, який забирає 20 хв.

Кілометровий стовпчик №2/2 – початок ділянки соснового сланика (косівки), що забирає 30хв. Західний схил Попаді, що відкривався раніше, репрезентований слаником і переходить у крутий підйом. Він майже зовсім оголений і суцільно засіяний величезними кам’яними брилами, покритими слизьким (у вологу погоду) зеленкуватим нальотом. У дощ або туман підніматися по камінню на Попадю дуже небезпечно – камені слизькі й нестійкі. Підніматися осипами до вершини 20 хв. Спускатися з вершини в негоду так само скрутно.

На вершині г.Попадя (1740,6м) високий гранітний стовп № 65/14. На одному його боці висічений чеський лев, на іншому – польський орел. Пейзаж доповнює повалена й напівзруйнована тріангуляційна вежа.

Звичайні сліди війни, окопи для кругової оборони, оперізують усю вершину. З неї видно увесь хребет. Від вершини рухаємося на південний схід, нумерація йде від 65/14 на зменшення. Шлях спускається осипом, уздовж якого зарості сланика, виводить на сідловину між вершинами г.Попадя (1740  м і 1595  м), де стоїть стовп № 64. Спускатися до покажчика 50 хв.

Якщо стежити уважно, на спуску перед сідловиною наш шлях перетинає прорубана стежка в сланику. Цією стежкою вліво на північний схід приблизно за 1км струмок, але стати у верхів’ях струмка неможливо через круті схили. Продовжуємо шлях уздовж струмка Петрос на спуск до злиття в долині. Переходимо р.Петрос і набитою ґрунтовою дорогою швидко доходимо до с. Осмолода. Це кінцевий пункт нашого маршруту.