Пам’ятний знак до 100-річчя початку української еміграції до Канади
Початком української еміграції до Канади офіційно вважають 1891 р., коли на кораблі “СС Орегон” 7 вересня до порту Квебек приїхали перші два поселенці — Іван Пилипів і Василь Ілиняк з села Небилова, тепер Рожнятівського району Івано-Франківської області. З їхнім прибуттям розпочався потік українських іммігрантів на незаймані землі Канади.
32-річний Іван Пилипів (по-сільському — Пилипівський), закінчив Станіславську гімназію. Вже тоді він пробував свої сили і знання у так званому приватному підприємництві: наймав робітників на місцеві лісорозробки, сплавляв деревину плотами-дарабами по швидкоплинній гірській річці Лімниця до Галича тощо. Іван Пилипів разом із однодумцем Василем Ілиняком з сусідньої Слободи Небилівської подалися на Американський континент.
Через півтора року Іван забрав з дому свою сім’ю та дружину побратима В. Ілиняка. Від’їжджаючи назавжди, він переконував односельців до пошуку кращого життя за океаном. Згодом його прикладу послідували інші сім’ї з Небилова та довколишніх сіл, які заснували перше і найбільше поселення українців у Канаді поблизу м. Едмонтон в нинішній провінції Альберта.
Уряд Канади належним чином оцінював працю українців. Їм дозволили створювати товариства і громадські організації різних політичних напрямків та релігійних вірувань, будувати церкви, школи, хати-читальні. Окремі українці стали визначними політичними і державними діячами, зокрема, Рамон (Роман) Гнатишин був обраний на пост генерал-губернатора цієї заокеанської країни.
У новозбудованих селищах українські іммігранти намагалися зберегти національні традиції – і в особливостях будівництва житла, і в декоративно-ужитковому мистецтві. Обряди громадського побуту поселенці утверджували ті ж самі, що були й на батьківщині.
Першопрохідцям Івану Пилипіву і Василеві Ілиняку вже більше не довелося побувати на рідній Батьківщині. Але в 1966 році в Небилів приїхав старший син І. Пилипіва — Василь, аби вклонитися батьківському порогу. Це він у ті часи перерізав стрічку покривала на першому пам’ятнику Тарасу Шевченку на Американському континенті у канадській провінції Палермо.
А 7 вересня 1991 року, якраз в день 100-ліття початку української еміграції за океан, в Небилові відбулося грандіозне святкування цієї знаменної дати. В рамках туру «Спадщина-3» сюди прибули делегації українців з Канади, США, Аргентини, Бразилії. Тоді ж голова ТОУКа (товариства об’єднаних українських канадців) Петро Кравчук передав небилівцям скриньку із землею з могили Василя Ілиняка, в якій він спочиває у канадській провінції Чіпман.
Нині тільки в країні кленового листа — Канаді — проживає понад мільйон українців.
07 вересня 2011 року в селі Небилів, під час проведення українсько-канадського бізнес-форуму, відбулись урочисті заходи з нагоди 120-ї річниці трудової еміграції українців до Канади.
