Ботанічний заказник загальнодержавного значення Яйківський
Площа 270 га. Розташований на схилах гори Яйко Перегінське у межах висот 900-1600 м над рівнем моря. Тут охороняється унікальний для України залишок лісового ландшафту пралісового характеру з рідкісною популяцією сосни кедрової європейської. Оголошений у 1934 році на площі 270 га з метою охорони рідкісних карпатських пралісів з участю сосни кедрової європейської. Після другої світової війни ця територія не мала заповідного статусу і частина (близько 70 га) раніше заповідних лісів була вирубана. Заповідний статус на даній території відновлено лише у 1974 році. Цей заповідний об’єкт має неабияке природоохоронне значення, оскільки тут охороняється унікальний для України залишок лісового ландшафту пралісового характеру, де особливо чисельно виступає рідкісна популяція сосни кедрової європейської – виду, що є реліктом льодовикової доби і занесений до Червоної книги України.
Зараз популяція сосни кедрової у цьому заказнику домінує у складі рослинних угруповань (до 60%) лише на площі 18 га, а на решті площі, зайнято, головним чином, смерековими лісостанами, виступає у вигляді домішки. Висота сосен у середньому сягає 22 м. Такі лісові угруповання відносяться до рідкісних субформацій смереково-кедрових та кедрово-смерекових лісів, які досить рідко зустрічаються лише в Карпатах та Альпах.
У складі таких деревостанів інколи зустрічається низькоросла горобина звичайна. Підріст деревних видів в цілому рідкий, в його складі переважає смерека, рідко зустрічаються молоді особини горобини звичайної та сосни кедрової, висота яких становить у середньому 0,5 м. У трав’янисто-чагарниковому ярусі переважає чорниця та брусниця, а також досить рясно виступають ценопопуляції плауна річного, плауна булавовидного, підбілика альпійського, рідше – щитника австрійського та шартрського, квасениці звичайної, зрідка – блехнуму колосистого, куничника очеретяного, сугайника австрійського, тирлича ваточникового, ожики волосистої та ожики лісової, золотушника звичайного. Серед мохів найбільш поширеним є дикран мітлоподібний та політрих ялівцевий, рідше зустрічається політрих стиснутий, сфагновий мох, місцями лишайники.
На висоті 1550 м н.р.м. сосна кедрова у комплексі з стелюхами сосни гірської творить поступову верхню межу лісу. Це теж рідкісні малодосліджені угруповання пралісового типу, які слід би віднести до офіційного реєстру угруповань, на які поширюється охоронний статус. Вони представлені зімкнутими стелюхами сосни гірської, висота яких сягає 1-2 метрів. Посеред них виступають невисокі біогрупи сосни кедрової. Трав’янисто-чагарничковий ярус слаборозвинутий, зустрічаються чорниця, брусниця, куничник волохатий, підбілик альпійський, а серед мохів політрих, дикран та інші. Гірсько-соснові стелюхи, серед яких досить часто зустрічаються поодинокі особини сосни кедрової, представлені на площі 8,5 га. Приблизно таку ж площу займають і кам’янисті розсипи, на яких теж, зрідка, можна бачити переважно невеликі кедрові сосни.
