Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Грофа
Площа2533,8 га. Створено в 1996 р. на місці колишнього першого національного парку, який заснував у 1935 році митрополит Андрей Шептицький, з метою охорони унікального ландшафту Горган, значних масивів смерекових пралісів з домішкою сосни кедрової, стелюхів сосни гірської, популяцій інших рідкісних рослин, що занесені до Червоно Книги України. Охоплює схили гірського пасма з вершинами Кінь Грофецький, Грофа, Паренки, Петрос (1000-1750 м над рівнем моря).
Природні комплекси заказника представляють собою єдиний гірський масив складений грубошаруватими масивними пісковиками. Він простягається з півночі на південь у вигляді гряди, яка включає вершини Кінь, Грофа, Паренки, Попадя, Петрос, Великий та Малий Канюсяки. Декілька разів гірська гряда переривається сідловинами в місцях залягання товщ тонкоритмічного флішу.
Грунти у заказнику переважно темно-бурі лісові, супіщані, а також темно-бурі, зторфянілі.
Рослинність заказника представлена переважно монодомінантними гірськими смеречинами (18,7%), смеречинами з реліктовою сосною кедровою (20,2%), стелюхами сосни гірської (35.4%), мішаними буково-ялицево-смерековими лісами (0,6%). Решта територї зайнята гірськими луками та кам’яними розсипами (25.2%). Лісові екосистеми у типологічному плані є характерними для Горган. Тут поширені вологі смерекові субори чорницево-мохові; середня висота деревостанів сягає18 м, діаметр -25 см, вік – 115 років, запас 262 м3/га; вологі кедрово-смерекові субори плауново-черницеві; їх середня висота дерев сягає19 м, діаметр-26 см, вік – 113 років, запас 290 м3/га.
Стелюхи гірської сосни займають переважно кам’янисті крутосхили. Це вологі гірськососнові субори чорницеві. у високогір’ї на навеликих субальпійських луках серед стелюхів можна зустріти нечисельні групи особин тирлича крапчастого (Gentiana punctata L.)
Рослинність полонин представлена переважно післялісовими шіучниковими (Deschampsietum caespitosae) куничниковими (Galamagrostidetum villosae) та біловусовим и луками (Nardetum strictae). У них зустрічаються такі червонокнижні види якGrokus heuffelianus Herb. Та Arneka montana. На кам’янистих розсипах місцями зустрічаються фрагментарні трав’янисті та чагарникові дифузні угруповання, які заслуговують спеціального винчення.
Особливою цінністю заказника є обширна популяція сосни кедрової європейської, що занесена до Червоної книги України. Вона поширена на площі понад500 га, що складає 20 % від загальної площі заказника. У трав’яному покриві зустрічаються також такі рідкісні червонокнижні види як лілія лісова, плаун річний.
Смерекові ліси типові для Горган. На узліссях нерідко зустрічаються куртини особин підсніжника білосніжного та білоцвіту весняного, види яких охороняються. Ліси в межах заказника за своєю віковою структурою мають пралісовий характер, але вони були в недавньому минулому зачеплені рубкою. Тобто, до висоти1300 мн.р.м. ліси були вже один раз зрубані. Сьогодні зростаючі там 100-річні ліси є похідними угрупованнями, які за структурою наближаються до лісів пралісового характеру. Проте, у порівнянні з навколишною територією Осмолодського держлісгоспу ці лісові природні комплекси чи не найбільш повно репрезентують природу Горган і тому гідні заповідання [11].
Особливий інтерес представляють болотні комплекси в урочищі “Став”. Проте вони ще не досліджені. Велику наукову цінність мають наявні тут невеликі площі стелюхів сосни гірської серед смерекового лісу на висоті всього1100 м. Це релікти льодовикової доби, оскільки збереглись в умовах відносно недавнього рельєфотворення, тобто на схилі невеликої кінцевої морени, у Горганах це унікальні природні явища.
Видовий склад лісової фауни заказника багатий, представлений зоокомплексами оленя, козулі, ведмедя, зайця, глухаря.
Природні комплекси заказника зазнають значного впливу від стихійних процесів, особливо снігових лавин. Біля 10% лісовоі території тут зайнято лавинними жолобами, ширина яких в середньому складає50 м, а довжина до100 м. Конуси виносу лавин періодично перекривають долину р. Котелець.
Завдяки мальовничим оригінальним краєвидам та локально представленій дикій природі цей гірський масив вже понад 100 років приваблює туристів. У даний період тут бувають переважно самодіяльні туристи. Особливо часто самодіяльні рекреанти відвідують ур. “Плісце”, “Став” та і нажаль часто завдають шкоди будівлям, локально занечищають територію.
На території заказника необхідно запровадити диференційований природоохоронний режим. Лісові екосистеми пралісового характеру повинні бути забезпечені повною охороною. У частково змінених та похідних деревостанах лісове господарство слід вести у напрямку відтворення ценотичної структури корінних екосистем. Для обгрунтування диференційованого природоохоронного режиму на території заказника слід провести спеціальні дослідження та здійснити природоохоронне зонування. Для туристів треба визначити один маршрут, обладнати його місцями відпочинку. Відвідування заказника туристами мусить бути регламентоване залежно від пори року.
