Заповідники і заказники
У районі 5 природозаповідних об’єктів державного значення та 22 – місцевого.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Грофа. Площа 2533,8 га. Створено в 1996 р. на місці колишнього першого національного парку, який заснував у 1935 році митрополит Андрей Шептицький, з метою охорони унікального ландшафту Горган, значних масивів смерекових пралісів з домішкою сосни кедрової, стелюхів сосни гірської, популяцій інших рідкісних рослин, що занесені до Червоно Книги України. Охоплює схили гірського пасма з вершинами Кінь Грофецький, Грофа, Паренки, Петрос (1000-1750 м над рівнем моря. Читати далі…
Ботанічний заказник загальнодержавного значення Яйківський. Площа 270 га. Розташований на схилах гори Яйко Перегінське у межах висот 900-1600 м над рівнем моря. Тут охороняється унікальний для України залишок лісового ландшафту пралісового характеру з рідкісною популяцією сосни кедрової європейської. Читати далі…
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Турова Дача». Заповідний об’єкт, площею 255 га, розташований у межах Краснянського лісництва Осмолодського держлісгоспу, на другій терасі лівого берега ріки Лімниця на північ від смт. Перегінське. Створений у 1974 році з метою збереження унікального для Прикарпаття оліготрофного болота з низькобонітетним сосновим лісом. Читати далі…
Болото Мшана. Гідрологічна памятка природи загальнодержавного значення. Площа 6 га. Рідкісне для Карпат болото з покладами торфу, наявні цінні види травянистих рослин: росичка кругло листа, журавлина болотна. Рідкісне гірське болото, яке знаходиться на території Осмолодського держлісгоспу (Мшанське лісництво), на лівобережній терасі р. Молода, нижче від гирла р.Мшани на висоті 763-773 м н.р.м. Читати далі…
Ландшафтний заказник місцевого значення ріка Лімниця, площею 2440 га. Річка Лімниця – джерело чистої води , має сприятливі умови для життя, нересту і розвитку цінних видів риб. На всій протяжності долина р. Лімниця цінна в естетичному та рекреаційному відношенні. Читати далі
Ботанічний заказник місцевого значення Конвалія. Площа63,3 га, на території Рожнятівського лісництва. Місце зростання конвалії звичайної – цінної лікарської рослини. Читати далі…
Урочище Арніка. Знаходиться коло підніжжя гори Лютої, в урочищі Підлютому, неподалік від сірководневих джерел.
Памятками природи є гірське озеро Росохан, Верхове болото, гірське болото Лютошари, Котове, Кораловий камінь. Цікаві також заповідні урочища Береги, Грегітливий, Котелець, Лопушна, Лужки, Магура, Сивуля, Чута, Яла.
З історії заповідників у районі
У справі збереження гірських лісів Карпат та створення в найбільш цінних масивах заповідних об’єктів вагома роль належить відомому польському ботаніку і природоохоронцю, професору Владиславу Шаферу, а також митрополиту Андрею Шептицькому. Дякуючи їх зусиллям у 1934 році був створений заповідник «Яйце» на площі270 га, де охоронялись ліси з значною участю сосни кедрової. Тут деякі кедри віком 400-600 років мали висоту28 мі діаметр на рівні грудей -1,3 м. З метою розширення популяції сосни кедрової тут було започатковано введення її в культуру. Цей заповідник на той час вже мав юридичні підстави на існування, а саме: розпорядження Міністра релігійних віросповідань та публічної освіти від ЗО травня 1934 року рішення Станиславівського воєводи від 20 вересня 1934 року.
12 серпня 1934 року відбулось свято відкриття цього заповідника. Була відслужена урочиста літургія та екскурсія до резервату і його посвята. Тепер він отримав офіційну назву «Кедровий заповідник ім. митрополита Андрея Шептицького».
У цьому резерваті на початку нашого століття львівський єпископ Сильвестр Сембратович вибудував «Кедрові палати» для свого літнього відпочинку та гостей, які приїжджали до нього зі Львова, Стрия, Рожнятова та інших міст та околиць. Але в роки Першої світової війни, коли російська армія під командуванням генерала Брусилова вела нищівні бої з цісарською армією в Карпатах, кедрову палату в Підлютім було сильно зруйновано. І от митрополит Андрей Шептицький відбудував її, проклав сюди вузькоколійку.
Формальний акт, грамоту, про створення резервату «Яйце» митрополит Галицький Андрей Шептицький видав 15 квітня 1935 року і передав його під опіку науковому Товариству ім. Шевченка у Львові. Одночас було затверджено “Приписи для відвідувачів кедрового заповідника”, якими встанонлено відповідний охоронний режим, а також створено “Загальний опис кедрового заповідника ім. митрополита Андрея Шептицького в Горганах”. В цьому документі передбачалась необхідність інвентаризації біологічного різноманіття, як основого напрямку наукових досліджень у заповіднику, та підготовка монографії про його природу, рослинний та тваринний світ. Збереглась також карта заповідника.
У квітні 1935 року на V з’їзді Українських Охоронців Природи та лікарів у Станиславові наукова громадськість прийняла звернення до митрополита Андрея Шептицького з пропозицією розширення резервату “Яйце” та перетворення його у перший Український національний парк природи. Проте, як стверджує відомий галицький лісівник А.Пясецький у статті “Українські Карпатські заповідники” (1938) митрополит Андрей Шептицький у 1937 році запропонував його створити в околицях г. Грофа на площі1800 га.
18 серпня 1936 року в Підлютому у “Ясній віллі” відбулась конференція у справі охорони природи. Організувала його комісія “Охорони природи” Наукового товариства ім. Шевченка та Українське туристично-краєзнавче товариство “Плай”. Вона ухвалила створити кінофільм про скарби природи в маєтності с. Перегінська, а також видати монографію про заповідники “Перегінської пущі” та організувати в с. Осмолоді “Музей Горганської верховини”. Рекомендувалось створити яворово-ільмовий заповідник в урочищі “Шумляче” та скельний заповідник в урочищі «Сокіл», взяти під охорону гірське торфовище, виконати картографічні роботи у заповідниках. У полі зору конференцій були також і інші питання охорони природи.
